Чому саме австралійська система ДСГ була обрана для запровадження в Україні?
запровадження системи фінансування на основі ДСГ та наданих ними критеріїв вибору системи ДСГ для України, та за результатами
обговорення робочою групою з опрацювання соціальних стандартів та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості у сфері охорони здоров'я та робочої підгрупи по затвердженню методики формування
DRG та робочої підгрупи з опрацювання соціальних стандартів та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості у сфері охорони здоров'я.
Як співставляються Національні класифікатори хвороб та інтервенцій НК 025:2019 та 026:2019, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки №677 від 13.12.2019, з класифікаціями МКХ-10-АМ та АКМІ?
Національні класифікатори НК 025:2019 та НК 026:2019 є україномовними адаптаціями Австралійської модифікації МКХ-10 та Австралійського
класифікатора медичних інтервенцій (АКМІ). Вони їм не суперечать. Детальніше про вказані класифікатори можна прочитати за посиланням: https://moz.gov.ua/dokumenti_
Коли та де використовуються коди діагнозів, про які йдеться в АСК 0049 "Коди хвороб, які ніколи не слід призначати". Для чого цим хворобам коди?
Коди перелічені у 0049 стандарті "Австралійських стандартів кодування" не застосовуються для клінічного
кодування у стаціонарі. Однак ці коди використовуються в інших випадках для цілей статистики.
Що означає позначка у Класифікаторі хвороб (МКХ-10-АМ), яка виглядає як п'ятикутна зірочка в кружечку та знаходиться перед окремими кодами у МКХ-10-АМ?
Цим символом позначені всі коди, які з’явились в МКХ-10 під час австралійської модифікації.
При клінічному кодуванні ця позначка немає жодного іншого значення.
Чи будуть залишені «старі» форми медичних карт стаціонарного хворого, чи вони будуть лише в електронному вигляді?
Форми звітності можуть бути скасовані лише окремими наказами МОЗ. Згодом, по мірі запровадження необхідних форм в електронній системі охорони здоров'я, паперові форми будуть скасовані.
Чи зможе лікар ознайомитися зі статистикою своєї роботи завдяки клінічному
кодуванню? Наприклад, дізнатися про кількість та складність пологів в яких брав участь та кількість оперативних втручань тощо.
Так, звичайно. Такий функціонал може бути передбачений МІС, яка буде використовуватись у вашому закладі.
Які медичні інформаційні системи (МІСи) повністю відповідають вимогам НСЗУ та є рекомендованими до використання?
З готовністю функціоналу різних МІС ви можете ознайомитись за посиланням
https://ehealth.gov.ua/spetsializovana-medychna-dopomoga/?fbclid=IwAR2Kyx0zlW8DgzBublVoEYjHfcn4QVcbjvcyNIMOFNe0IpLkspsM1a9FC9k
Для чого лікарю потрібно вміти кодувати інтервенції?
Кожен лікар повинен розуміти базові принципи кодування, оскільки це є основою
стандартизації в охороні здоров`я, без якої неможливо забезпечити процес якісного
надання медичної допомоги на локальному і системному рівнях.
Хто повинен першочергово вирішувати правильність того чи іншого коду для захворювання.
Це питання повинно регулюватись на рівні кожного закладу охорони здоров`я. Оскільки керівник закладу несе
відповідальність за якісне кодування, то рішення щодо принципів впровадження процесу кодування медичних випадків має
відбуватись на рівні кожного закладу з урахуванням локальних особливостей. Крім того, відповідальність клініциста – це повнота і правдивість медичних записів.
А відповідальність кодувальника – це якісна інтерпретація медичних записів через клінічне кодування. При цьому, знання і навички клінічного кодування входять в компетенцію усього медичного персоналу.
Детальніше про це Ви можете дізнатись у першій темі 3-го модуля базової програми
"Клінічне кодування хвороб та інтервенцій за українською системою ДСГ", розміщеного у вільному доступі на ePlatform Академії НСЗУ https://academy.nszu.gov.ua/
Чи потрібно кожному лікарю мати свої особисті примірники класифікаторів хвороб та інтервенцій, а також АСК?
Для навчання і використання на робочому місці потрібно мати доступ до класифікаторів хвороб та інтервенцій, а також АСК.
Ці джерела інформації для якісного кодування можуть використовуватися в електронному вигляді, де можна швидко знайти потрібну інформацію за ключовими словами завдяки функції "пошук" (Сtrl+F). Наявність паперової форми - це індивідуальний вибір лікаря.
В той же час, лікар повинен володіти знаннями щодо кодування медичних інтервенцій та діагнозів. Для цього потрібно засвоїти матеріал.
Чому всю інформацію про пацієнта має вносити лікар, а не середній медперсонал?
Інформація про пацієнта вноситься до медичної карти стаціонарного хворого відповідно до інструкцій по заповненню медичних форм,
затвердженими галузевими нормативними документами. Що стосується клінічного кодування, то це може виконувати й середній медичний персонал при достатній кваліфікації та за умови, що це
передбачено посадовими інструкціями. Але відповідальність за якість клінічного кодування несе лікуючий лікар.