Андрій Віленський:  Забезпечити людям необхідні медичні послуги за місцем проживання означає підвищити якість і комфортність життя в регіоні.

У Чернігові відбулася конференція «Децентралізація в умовах трансформації системи охорони здоров'я».  У заході взяли участь очільниця Чернігівської обласної державної адміністрації Анна Коваленко, керівник Національної служби здоров’я Андрій Віленський, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна, керівники Департаментів НСЗУ, а також  представники місцевої влади, зокрема керівники ОТГ, та керівники медичних закладів Чернігівської області.

У ході конференції, лідери громад разом з керівниками медичних закладів проаналізували стан мережі закладів та розвиток перспективних напрямів медичної галузі регіону. Були розглянуті й обговорені юридичні, фінансові та організаційні аспекти реформування, досвід громад.

“У ході децентралізації територіальні громади стають основними суб’єктами, що надаватимуть послуги, зокрема, й у сфері охорони здоров’я. В області підлягають передачі у власність територіальних громад 49 закладів медицини. По 40 із них уже прийняті рішення про передачу-взяття на баланс територіальних громад. Ще дев’ять — у процесі визначення балансоутримувача. Я упевнена, що сьогоднішня зустріч дасть відповіді на багато запитань, які виникають і будуть виникати під час зміни медичними закладами власника”, — зазначила Анна Коваленко.

За її словами, у 2021 році розвиток медичної інфраструктури на Чернігівщині має стати одним з пріоритетів для новостворених громад, адже “процес децентралізації – це, насамперед, питання доступності, якості, вчасності надання медичної допомоги мешканцям області”.

Очільник НСЗУ Андрій Віленський розповів про результати роботи першої в Україні Програми медичних гарантій, що стартувала минулого року. А також презентував план впровадження програми-2021 в умовах децентралізації.

“У процесі децентралізації на зміну районам приходять громади. Вони отримують повноваження, які раніше були на районному рівні, майно (медзаклади, які були у власності районів) та ресурси для управління (бюджет). Повноцінне середовище для мешканців неможливе без медичної складової. Обов’язок нової місцевої влади - брати участь у житті. Але це не просто обов’язок і витрати. Це можливість впливати на розвиток медицини та покращити якість медичних послуг на території громади. Розвиток медичної структури має стати пріоритетом для місцевої влади. Наявність медзакладу підвищує статус громади.

Не кожна громада має на своїй території лікарню. Сучасна, добре обладнана лікарня стає перевагою та робить регіон привабливим як для мешканців, так і для інвесторів. Забезпечити людям необхідні медичні послуги за місцем проживання означає підвищити якість і комфортність життя в регіоні.

Представники місцевої влади, які здатні створити добрі умови для лікування мешканців, підвищують свою популярність в громаді і політичний рейтинг. Ситуація з пандемією коронавірусу виявила, що ті лікарні, про які дбала місцева влада, зараз надають ефективнішу допомогу мешканцям. Лікарня на території громади дає робочі місця,  бюджет громади отримує податок на доходи фізичних осіб, які сплачують працівники медзакладу.

НСЗУ укладає договір з лікарнею, оплачує надані послуги. Оплата послуг за Програмою медичних гарантій - основне джерело коштів для медичного закладу. Частка фінансування з держбюджету у рази більша, ніж лікарні потребують від місцевого самоврядування. Оснащені та потужні лікарні згодом починають заробляти самі, але до цього місцева громада має спочатку інвестувати в розвиток закладу. 

Лікарня, у якій є фахівці і обладнання зможе укласти договір з НСЗУ на більшу кількість пакетів послуг і відповідно отримати більше фінансування”, - наголосив Андрій Віленський.