Юридична компанія ILF та Харківська група підтримки медичної реформи, за підтримки Національної служби охорони здоров'я, впроваджує проєкт «Вільний лікар — вільний пацієнт». Це — платформа для спілкування представників та представниць медичної та юридичної сфер.
Метою проєкту є створення спільноти молодих фахівців, для яких питання захисту прав пацієнта є пріоритетним. Лікарів, які б працювали з пацієнтами за принципами не лише доказової медицини, а й гуманізму й сучасної етики; юристів, готових допомагати пацієнтам, лікарям і системі охорони здоров’я.
“Повернення в охорону здоров’я гуманізму й подолання “поневолення” всіх учасників процесу є сьогодні одним із наших пріоритетів у реформі, ми прагнемо розширювати територію свободи і поваги. Тому ми є партнерами цієї програми, — зазначила директорка Північного регіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна. — Я хочу, щоб із цього проєкту молоді лікарі взяли для себе інші тези й приклади, ніж те, що вони бачать в лікарнях та вузах, де досі немає, скажімо, нульової толерантності до хабарництва, де лікарі все ще дозволяють собі командувати пацієнтом, а не обговорювати з ним його ж здоров'я як із рівноправним партнером».
За словами Вікторії Мілютіної, особливістю програми є крос-секторальна взаємодія між медиками й юристами: адже саме в такому партнерстві і відбуваються трансформації в медичній сфері.
«Коли Харківська експертна група, співзасновницею якої я теж є, починала готувати основу для реформи первинної медицини, ми працювали в мультидисциплінарній взаємодії: медики, юристи, фінансисти. Охорона здоров’я сама себе реформувати не може. Молоді юристи й медики, які зустрічаються у проєкті “Вільний лікар — вільний пацієнт”, — це власне ті люди, які далі мають продовжити почате нами, розвинути трансформацію сфери. Я впевнена, що ці молоді серця ще не заіржавіли, і реальний пацієнтський досвід, щиро викладені історії стимулюватимуть ту емпатію, без якої просто не треба йти в ці професії: ні в медицину, ні в право», — підкреслює Вікторія Мілютіна.
Ініціаторка проєкту, координаторка Харківської експертної групи Тетяна Гавриш, розповідає, що перша зустріч була присвячена питанню справедливості і поваги. Друга — залученню пацієнта до прийняття медичних рішень, аналізу інституту інформованої згоди в українських реаліях та відповідності міжнародним стандартам. Це все так само є інструментарієм поваги й безпеки для всіх учасників/ць процесу.
“Повага і свобода є ключовими поняттями, які ми комунікуємо. Ми спонукаємо наших молодших колег до створення спільноти, до фахової дискусії і взаємної підтримки. Класичні українські вузи, які навчають медиків, не зацікавлені у створенні спільнот, вони їх бояться. І схоже, що вони зацікавлені не в правовій освіті лікарів, а в збереженні “кругової поруки”. Ми ж спонукаємо до цивілізованих принципів взаємодії. Для молодих юристів медичне право — це професійне поле з величезними можливостями, трансформації лише почалися і важливо, щоб їх продовжили люди з гуманістичними цінностями, - зазначає Тетяна Гавриш.
За словами постійного експерта проєкту, президента Українсько-німецької медичної асоціації педіатра Андрія Пенькова, платформа є і дискутивною, і навчальною.
“Ми розповідаємо нашим молодшим колегам речі, яких, на жаль, їх не навчають у вузах. Це питання комунікації з пацієнтами, важливості тієї самої інформованої згоди як інструмента партнерства, користування міжнародними протоколами і стандартами”, - каже Андрій Пеньков.
Важливо, що у проєкті також беруть участь люди, готові відверто говорити про свій пацієнтський досвід. Особисті історії, говорять організатори, потрібні для того, щоб стимулювати у молодих лікарів емпатію, говорити з ними про етику й правила на конкретних прикладах. Так, героїнею першої зустрічі була авторка книги «Мистецтво жити під час хіміотерапії», учасниця проєкту VOGUE «Рак не вирок» Альона Воробйова.